А ще 11 грудня у  світі відзначають Міжнародний день гір.

Міжнародний день гір був заснований у 1992 році після прийняття на Конференції Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища і розвитку Порядку денного на XXI століття. Глава 13 цього Порядку - ​​«Раціональне використання вразливих екосистем: стійкий гірський розвиток», стала віхою в історії розвитку гірських районів.

Підвищена увага до ролі гір підштовхнула Генеральну Асамблею ООН оголосити 2002 рік Міжнародним роком гір. У зв'язку з цим Генеральна Асамблея ООН заснувала 11 грудня Міжнародним днем ​​гір. Координатором з підготовки та проведення цього Дня на глобальному рівні є Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Гори займають понад чверть поверхні Землі і є домом для 15% населення світу. Вони не тільки забезпечують засобами до існування й добробуту понад мільярд жителів планети, але й опосередковано впливають на мільярди тих, хто мешкає біля їх підніжжя. Зокрема, гори дають прісну воду, енергію і продовольство – ресурси, яких у майбутньому буде все менше й менше.

При цьому, в гірських районах найбільш високий рівень бідності, й вони є надзвичайно вразливими під дією змін клімату, знеліснення, деградації ґрунтів та інших катастроф. Кожен третій мешканець з гірських районів країн що розвиваються, страждає від браку продовольства й змушений жити в злиднях та ізоляції.

Як наголошують в ООН, необхідно знайти нові сталі шляхи розвитку, які відкривали б нові можливості для населення як гірських районів, так і низин, що дозволило б викорінити бідність, не завдаючи подальшої шкоди доволі крихким гірським екосистемам.

 

Про гори написано чимало прозових та віршованих творів. Пропоную згадати один із найкращих

Владимир Высоцкий

Прощание с горами

В суету городов и в потоки машин
Возвращаемся мы — просто некуда деться!
И спускаемся вниз с покорённых вершин,
Оставляя в горах, оставляя в горах своё сердце.

Так оставьте ненужные споры —
Я себе уже всё доказал:
Лучше гор могут быть только горы,
На которых ещё не бывал,
На которых ещё не бывал.

Кто захочет в беде оставаться один?!
Кто захочет уйти, зову сердца не внемля?!
Но спускаемся мы с покорённых вершин…
Что же делать — и боги спускались на землю.

Так оставьте ненужные споры —
Я себе уже всё доказал:
Лучше гор могут быть только горы,
На которых ещё не бывал,
На которых ещё не бывал.

Сколько слов и надежд, сколько песен и тем
Горы будят у нас — и зовут нас остаться!
Но спускаемся мы (кто — на год, кто — совсем),
Потому что всегда, потому что всегда мы должны возвращаться.

Так оставьте ненужные споры —
Я себе уже всё доказал:

Лучше гор могут быть только горы,
На которых ещё не бывал,
На которых никто не бывал!