Продовжуючи розмову про незвичні лавки-книжки, хочеться розповісти про акцію в м. Запоріжжі.

У трьох різних районах міста, біля бібліотек, які нещодавно отримали нове обличчя, з’явились  крісла з незвичного матеріалу. Ним виявився … лід. Всі бажаючі можуть скористатися фотозоною, поки вона не розтанула.

Ну і, звичайно, це популяризація читання, книги, бібліотеки.

Більше інформації за посиланням

http://zabor.zp.ua/www/content/v-zaporozhe-u-trekh-bibliotek-poyavilis-ledyanye-kresla-foto

           

            24 лютого 66 років від дня народження Стіва Джобса (1955-2011), американського інженера і бізнесмена, засновника компанії Apple. Практично всі патенти Apple так чи інакше пов’язані з іменем Стіва Джобса. За 56 років свого життя він зробив для комп’ютерної сфери та сфери мобільних технологій більше, ніж можна собі уявити. Окрім цього, Стів Джобс був засновником та керівником студії Pixar, а у 2006-му році став членом ради директорів компанії The Walt Disney Company. «Америка втратила одного з найбільших інноваторів, котрий був утіленням американського духу і винахідливості», - таку оцінку діяльності Стіва Джобса дав президент Сполучених Штатів Америки Барак Обама.

Шанувальникам сімейного читання раджу звернути увагу на книгу Марії Сердюк «Стів Джобс». Ця книга — захоплююча розповідь про життя новатора в IT-технологіях, творця одного з найвідоміших брендів, геніального оратора, талановитого керівника, людини, що змінила світ! Історія життя Стіва Джобса буде корисною для кожного члена сім’ї. Це багатогранна книга-біографія з якої можна дізнатися цікаві факти з різних областей. Книжка захопить і дорослого, і дитину. Її цікаво читати разом чи самостійно, це чудовий спосіб проводити дозвілля. У кінці кожного розділу є питання-завдання, котрі не лише допоможуть запам’ятати корисну інформацію, а й підштовхнуть на роздуми, що насамперед потрібно робити, щоб бути першим, як Стів Джобс.

 

21 лютого проводять Всесвітній день екскурсовода. Ініціатива Всесвітньої Федерації Асоціацій Туристичних гідів - WFTGA. Саме за допомогою  екскурсоводів ми відкриваємо світ.

Для тих, хто любить мандрувати але нині, через карантин, позбавлений такої можливості - раджу  перечитати дилогію французької письменниці Мартен-Люган Аньєс.

Чому саме ці книги? Тому, що окрім головного сюжету, ви маєте змогу побувати в Парижі, поблукати його вуличками, посидіти в кафе, відвідати Ірландію, відчути  запах сурового океану. Так і хочеться перенестись в далеку сурову Ірландію,  бродити  пустинним пляжем та милуватися дикою природою та океаном.

Першу книгу «Щасливі люди читають книжки і п'ють каву» авторка опублікувала на сайті Amazon власним коштом.  Книга дуже швидко стала популярною. Через деякий час велике паризьке видавництво Michel Lafon (фр.) придбало права. З того часу її було перекладено багатьма європейськими мовами.

У 2015 світ побачила книга, що стала продовженням роману «Щасливі люди читають книжки і п'ють каву» - «Закохані в книги не сплять поодинці».

 

День спонтанного прояву доброти (Random Acts of Kindness Day) – одна з недавніх ініціатив міжнародних благодійних організацій.  Відзначається воно 17 лютого.  Це свято має досить невелику історію. Саме міжнародні благодійні організації стали ініціаторами появи свята. Вони  вирішили об’єднати всіх людей планети добрими вчинками, незалежно від їх віросповідання, громадянства та національної приналежності.           

Вважається, що в цей день людям слід намагатися бути не просто добрими, що само собою зрозуміло, а добрими безмежно і безкорисливо, до божевілля. Суть свята полягає в безкорисливому і безмежному прояві доброти до всіх оточуючих.

Головною нагородою за доброту є радість інших людей. У День спонтанного прояву доброти треба згадати про істинні цінності нашого життя та про те, що доброта може позбавити від душевних мук і недуг кожного, хто її проявляє. Тому проявляти добро до інших повинна кожна людина.

В Україні це свято поки що практично не відоме. Мабуть варто приєднатися до кращих міжнародних традицій. Але дарувати добро потрібно не лише в День спонтанного прояву доброти, а щоденно. І тоді світ стане дійсно добрішим, можливо…

 

Сьогодні, 10 лютого, 131 рік від дня народження Бориса Пастернака (1890-1960), російського поета, прозаїка, перекладача, лауреата Нобелівської премії з літератури (1958; «За видатні досягнення в сучасній ліричній поезії та продовження благородних традицій російської прози»).

 А я пропоную згадати один із найбільш відомих ліричних віршів. До речі, він є досить актуальним, як за часом (лютий), так і за погодними умовами. Насолоджуйтесь.

Зимняя ночь

Мело, мело по всей земле
Во все пределы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.

Как летом роем мошкара
Летит на пламя,
Слетались хлопья со двора
К оконной раме.

Метель лепила на стекле
Кружки и стрелы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.

На озаренный потолок
Ложились тени,
Скрещенья рук, скрещенья ног,
Судьбы скрещенья.

И падали два башмачка
Со стуком на пол.
И воск слезами с ночника
На платье капал.

И все терялось в снежной мгле
Седой и белой.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.

На свечку дуло из угла,
И жар соблазна
Вздымал, как ангел, два крыла
Крестообразно.

Мело весь месяц в феврале,
И то и дело
Свеча горела на столе,
Свеча горела.

1946 г.

 

 

        Минулого разу ми вели розмову про читання вголос. Сьогодні  продовжимо тему читання.

9 лютого проводять День читання в ванній. Ці лютневі заходи у першій декаді місяця мають щорічний характер.

Ну як тут не згадати той факт, що римляни придумали публічну бібліотеку, хоча й у трохи дивній формі. Будь-хто міг почитати книгу в... лазні – там була спеціальна кімната, де книги не піддавалися впливу води і пари. Лазні в Древньому Римі будувалися всюди, виходить, і з бібліотеками не було проблем.

До речі, в 2010 році в США було  оголошено червень Національним місяцем щасливого читання у ванній кімнаті. Ініціатором проекту став Інститут читання у ванній (Bathroom Readers’ Institute), який заступився за 66 відсотків американців, які читають у «чистій» кімнаті.

Видавництво  Uncle John’s Bathroom Reader  випустило у світ більше мільйона книжок для читання у ванній. З його сайту дізнаємось, що започаткована подія була ще 1987 року і, звісно, через велику потребу – нічого путнього раніше не було для читання у ванній кімнаті. Ось тоді й прийшла ідея – друкувати невеличкі журналістські й художні жанри авторства відомих письменників. Перша збірка містила короткі тексти з історії, спорту, політики, поп-культури – якраз на один сеанс, що могли бути прочитані за кілька хвилин. Кожен текст був простим для читання і містив якийсь незвичайний факт.

Однак ми можемо також приєднатись до читання у ванній, захопивши з собою туди газети, конспекти…

 

 

Сьогодні, 1 лютого, Всесвітній день читання вголос — свято, започатковане 2010 року міжнародним освітнім проєктом   Lit World.

Мета Всесвітнього дня читання вголос полягає у тому, щоб надати можливість людям в усьому світі відчути, яке це насправді задоволення — просто читати вголос для інших; щоб нагадати усім про те, що  освіта є одним з основних прав людини і це право має кожна людина у світі. Також мета цього свята — зацікавити дітей та підлітків у читанні книжок уголос разом з друзями  та спонукати їх до обговорення змісту. В цілому, свято має надихати дітей і дорослих просто більше читати і спілкуватися між собою. До того ж, таке заняття не тільки сприятиме тому, що дитина читатиме більше книг, а також поповненню її словникового запасу.

 

10 причин, чому потрібно читати вголос дорослим дітям

Часто батьки чудово розуміють, наскільки важливим є читання вголос маленьким дітям. Більшість матусь і татусів знають, що це допомагає немовлятам, малюкам та дошкільнятам розвивати вміння говорити, розпізнавати літери й слова і, звісно ж, читати самостійно, готуватися до дитячого садка, школи тощо. Проте далеко не всі усвідомлюють, що насправді читати вголос дітям корисно та потрібно навіть тоді, коли вони вже навчилися робити це самостійно. Адже, як показують дослідження, читання вголос дітям старшим (і значно старшим), аніж 5 років покращує їхнє вміння читати та слухати, а також сприяє успіхам у навчанні. Крім того, це справді весело.

Читання вголос формує словниковий запас. Під час сторітаймів діти дізнаються (і вчаться розпізнавати та вимовляти) значно більше нових слів, ніж під час звичайного спілкування.

Це покращує розуміння текстів. Коли діти залучені до історії, вони значно глибше її розуміють, адже, читаючи вголос, ви можете перевірити, чи усвідомлює дитина, що відбувається, запитати, що, на її думку, трапиться далі, що вона думає про персонажів тощо.

Позитивні враження та теплі спогади про почуті від когось, кого любиш, історії можуть прищепити любов до читання на все життя. Лауреат Американської літературної премії ПЕН/Фолкнер Том Корагессан Бойл під час виступу на Книжковому фестивалі у Лос-Анджелесі в 2017 році розповів, що навчився читати не в школі, а під час читання вголос разом із мамою – і коли він читає щось зараз, він усе ще чує її голос у голові.

Це дає дітям зразок для наслідування. Діти навчаються спостерігаючи та наслідуючи. Читання вголос дозволяє їм почути, як звучить мова. Ви також можете показати, як аналізувати історію, як з’ясовувати значення слів, використовуючи підказки контексту тощо.

Це покращує вміння слухати. Читання вголос виховує розуміння багатства мови й допомагає дітям навчитися сприймати інформацію на слух.

Це спосіб відкрити класику. Діти можуть бути налякані складною мовою Шекспіра або старомодним стилем Джейн Остін у школі, але в затишній домашній атмосфері ви можете оживити текст, відтворюючи голоси різних персонажів та заповнюючи прогалини в історії.

Це допомагає обговорювати складні проблеми. Діти можуть не сприймати ваші повчальні лекції про те, як варто та як не варто поводитися у різних ситуаціях. А читання історій про героїв, які борються із серйозними проблемами та наслідками своїх вчинків, або зіштовхуються з цькуванням, расизмом, релігійними чи етнічними упередженнями, гендерною дискримінацією тощо, є хорошим способом говорити про складні та актуальні для дітей питання.

Це можливість дослідити жанрове розмаїття. Читання вголос дозволяє батькам познайомити дітей з різними типами книг і розповідей, допомогти їм зрозуміти, які саме їм подобаються найбільше. Крім того, читання книжок різних жанрів розвиває різні види знання. Спробуйте поезію, сатиру, манга й автобіографії.

Це своєрідний портал до інтересів ваших дітей. Читання книжок, які подобаються вашим дітям (науково-фантастичних, фантастичних, містики, трилерів, графічних романів, норвезької міфології – чого завгодно!), дозволяє вам ділитися й спілкуватися з ними на рівних.

Це пробуджує цікавість і спрагу до навчання. Пізнавальна література також гарно читається вголос. Існує чимало дитячих нон-фікшн видань, що є не менш захопливим за художні книжки. А разом із дітьми старшого віку та підлітками можна спробувати читати вголос книжки чи статті журналістів про актуальні світові проблеми і події.