Кен Кізі  

 

Кен Кізі  (Кеннет Елтон Кізі) народився 17 вересня 1935 року. Відомий американський письменник, зокрема,   як автор роману  «Над зозулиним гніздом» («Пролітаючи над гніздом зозулі»). Кізі вважається одним із головних письменників біт-покоління та покоління хіпі, який  справив велике враження на формування цих рухів та їх культуру.

Пропонуємо перелік цікавих фактів про Кена Кізі

1. Кен Кізі широко відомий за одним романом, хоча всього ним написано чотири романи.

2.  Автор не просто так обирав своїми героями людей з психічними відхиленнями. Свого часу він працював помічником психіатра  у шпиталіі ветеранів.

3. Ідея роману «Над зозулиним гніздом» прийшла до Кізі під час роботи нічним санітаром у шпиталі ветеранів.

4. Роман відразу став неймовірно популярним. Театральні режисери прийнялись за поставку вистав за його сценарієм, а Мілош Форман зняв фільм, кий отримав 5 Оскарів, а також 28 інших нагород

5.  Про життя письменника навіть написали роман. Це  було в 60-ті роки, коли Кізі разом з друзями влаштували мандрівку на автобусі.  Мандрівники розмалювали яскравими фарбами автобус. Вони відправилися на Міжнародну виставку в Нью-Йорку.

 

На світлині – пам’ятник  Кену Кізі, Юджин, штат Орегон.

 ПАМЯТНИКИ КНИГАМ

Кроме памятников, на которых можно увидеть читаючих книгу, в мире существует очень много различных памятников, посвященных самой книге. Вот только некоторые из них.

Гигантский бронзовый памятник на кампусе Университета Цинхуа в Пекине. На обложке огромного тома - китайские иероглифы и цифры, а из них проступает человеческое лицо. Смысл композиции - если младенец появляется из утробы матери, то человек как личность формируется благодаря книгам.

Хайфа (Израиль). Памятник книге и письменности выполнен из бронзы. Скульптура изображает огромный том (высота 2,8 м, ширина 0,5 м), из которого «высыпаются» цифры и буквы разных алфавитов мира. Открыт в июле 2007 г. В парке Кислак на территории Хайфского политехнического института.

Широко известна массовая акция сожжения книг 10 мая 1933 г. в Германии (такие акции проводились и позднее).  Очень известный памятник в виде стопки из семнадцати книг находится в Берлине, сооруженный там же, где и «Утонувшая библиотека», который также напоминает об огромных кострах из книг. Памятник представляет собой уходящие под землю пустые полки библиотеки, закрытые сверху толстым стеклом. Памятник сооружен по проекту израильского скульптора Михи Ульманна и стал местом обязательного посещения всеми туристами и жителями города не только по необычайно оригинально-скромному и целомудренному решению, но и по мощному эмоциональному воздействию. На ровном месте среди площади под землей, прикрытая лишь стеклом, находится символично «похороненная» библиотека – пустая библиотека, одни лишь полки … без книг. Вечером из-под земли льется свет на поверхность, что весьма символично – это свет, который несет книга людям! 

Шарджа (ОАЭ). Памятник Корану, который при дневном свете тускло сверкает золотой арабской вязью.

Ашхабад (Туркмения). Памятник книге «Рухмана». Огромный монумент высотой с двухэтажный дом представляет собой точную копию книги. Вечером обложка книги открывается и первая страница превращается в экран, на котором при помощи проектора показывают документальный фильм.

Скульптура «Памятник книге» в Барселоне была спроектирована по заказу каталонской гильдии букинистов. Открытие памятника состоялось в 1994 году. Особенность памятника в довольно своеобразном подходе к выбору материалов для скульптуры. В отличие от привычных нам однотонных каменных или бронзовых изваяний, барселонский памятник поражает своим многоцветием и тонкой проработкой деталей. На полированной поверхности серого кубического постамента установлена синяя чаша, в которую помещена полураскрытая книга в бордовом переплете с белоснежными страницами. При этом обложка книги выполнена очень фактурно, а страницы будто трепещут на ветру.

Это только малая часть памятников, прославляющих книгу во всем мире.

 День книголюба

Традиція відзначати День книголюба зародилася в США, однак у наш час цифрових технологій перекинулася й на інші країни та континенти.

День книголюба - це щось на кшталт Гелловіну для бібліофілів. Традиція щорічного відзначення цього дня зародилася в Сполучених Штатах і так само стала поширюватися світом, як і чудернацькі й почасти моторошні практики святкування Гелловіну. Кому саме спало на думку започаткувати таку 24-годинну данину пошани до цього найдавнішого носія друкованого слова, невідомо. У кожному разі, вже протягом трьох років 9 серпня бібліофіли з великим пієтетом відзначають це свято.

Цікаво, що День книголюба, тобто шанувальника цього, так би мовити, аналогового носія інформації через пандемію COVID-19 цьогоріч відзначається майже цілком у цифровому форматі. Тут особливу роль відводиться соцмережі Twitter, що стала місцем збору затятих бібліофілів. Щоб пересвідчитися в цьому, варто поглянути на такі хештеги як #bookloverday, #BuchlieberTag або #díamundialamantesdeloslibros.

Слово "бібліофіл" походить від грецьких "бібліон" і "філеа", що в перекладі - "книга" і "схильність, або сильна пристрасть", а в підсумку - "книголюб". Зазвичай бібліофіли не полюють за книгами через їхній зміст, натомість їх радше вабить вік книги, її обрамлення, обкладинка, авторство, видання й наклад або інші нюанси та особливості, що роблять її такою раритетною, цінною та бажаною.

Пристрасть колекціонувати книжки існує практично відтоді, як існують і самі книги. Найвідомішим бібліофілом стародавнього світу був, мабуть, ассирійський цар Ашшурбанапал, який зібрав у своєму палаці десятки тисяч тогочасних письмових джерел та пам'яток. Дещо згодом, уже в римську епоху відомий римський політик, красномовець і філософ Цицерон, який був сам затятим колекціонером книжок, сказав: "Якщо хтось має садок і бібліотеку, то він має все, що потрібно".

Уже в іншу епоху англійський гуманіст Річард Аунгервілл близько 1470 року видав працю "Бібліофілон". Вона стала чимось на кшталт кодексу шанувальника книжок. У ній, зокрема, є й такі слова: "Книжки - це справжнє багатство, божественний дар, якого людині ніколи не буде задосить".

Після революції 1848 року в Парижі граф Рауль Леонор Ліньєроль майже повністю відійшов від суспільного життя, щоб якомога далі від людей цілком присвятити себе своїй книгозбірні. Одну зі своїх паризьких квартир він відвів виключно під бібліотеку. Особливістю аристократа-книголюба було те, що він приховував свою пристрасть, тобто колекціонування книжок стало його таємним хобі й самоціллю, коли головне - зібрати й заховати. Коли його запитували про наявність окремих праць, він навіть заперечував, що вони є в його колекції. Подейкують, що хтось пропонував йому цілих два мільйони франків за його колекцію, але граф без роздумів відхилив таку щедру пропозицію. Вже після його смерті в 1893 році зібраний ним книжковий скарб був проданий за 1,1 мільйона франків.

Якщо вірити Книзі рекордів Гіннесса, то найбільшу колекцію книжок з автографами зібрав американський пастор Річард Воррен з Каліфорнії. У його бібліотеці налічується 2381 книжка з авторським підписом.

Так само в Книзі рекордів Гіннеса зазначається, що взагалі найбільшою приватною книгозбірнею світу володіє інший американець - Джон Бенгем, який проживає в містечку Авока в штаті Індіана. Його приватна колекція налічує понад 1,5 мільйона томів. Частину книжок колекціонер зберігає в гаражі, а решта лежить захищена брезентом у його саду.

Затятим колекціонером книжок був також і легендарний німецький "король моди" - кутюр'є Карл Лаґерфельд. Кажуть, що його книгозбірня налічувала 300 тисяч примірників. Лаґерфельд колись сам казав, що щодня купував по 30-40 книг. Тільки для того, щоб розмістити свою бібліотеку, зірковому дизайнеру знадобилося сім квартир. На тлі цього цікаво було б дізнатися, як саме Лаґерфельд відзначав 20 лютого, адже саме на цю дату припадає так званий "День чистоти книжкових полиць". До речі, походження цього дня так само невідоме.

Утім, трапляється й таке, що в декого цілком безневинна пристрасть колекціонувати книги може перерости ледь не на манію або психічне відхилення. Доходить до того, що декого таке відхилення штовхає навіть на порушення закону.

Однією з таких вад у свідомості вважається бібліоклептоманія, тобто непереборне бажання поцупити якусь книжку. Найвідомішим прикладом такого збочення став директор розташованої в Неаполі бібліотеки Biblioteca dei Giralamini Маріно Массімо Де Каро. У нього настільки свербіли руки, що впродовж 2011 та 2012 років він крав книги ледь не по всій Італії, навіть у себе вдома. А потім він нелегально перепродавав викрадені раритетні видання праць Галілео Галілея, Коперника, Кеплера та Ньютона. За цей час клептоман накрав раритетів на загальну суму три мільйони євро. Утім, коли його викрили, за ґрати суд його не відправив, натомість йому присудити сім років домашнього арешту. Власне, для читання часу аж задосить.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Всеукраїнський конкурс малюнків та фотографій «Що для мене Україна?»
З метою культурно-освітнього розвитку, формування у дітей і підлітків національної ідентичності, патріотичного виховання; соціальної підтримки талановитої молоді, сприяння їх самореалізації та творчому розвитку, активного залучення творчої молоді до соціально-вагомої діяльності, Благодійний фонд «Об’єднання світових культур», Український координаційний центр з підвищення правової освіти населення, Українська молодіжна правнича асамблея за підтримки Департаменту молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, Міністерства молоді та спорту України, проводять Всеукраїнський конкурс малюнків та фотографій «Що для мене Україна?», приурочений до Дня Незалежності України.

До участі у Конкурсі запрошуються діти віком від 3 до 18 років з України та української діаспори різних країн світу.

Конкурс проводиться за двома категоріями – фотографія та малюнок.

Номінації в категорії «Фотографія» (за тематикою, без вікового розподілу):

Природа України
Архітектура України
Історичні місця Україні
Українські традиції
Номінації в категорії «Малюнок» (за віком):

Перша Молодша група. Індивідуальна робота (від 3 до 5 років);
Перша Молодша група. Колективна робота (від 3 до 5 років);
Друга Молодша група. Індивідуальна робота (від 6 до 10 років);
Друга Молодша група. Колективна робота (від 6 до 10 років);
Середня група. Індивідуальна робота (від 11 до 14 років);
Середня група. Колективна робота (від 11 до 14 років);
Старша група. Індивідуальна робота (від 15 до 18 років);
Старша група. Колективна робота (від 15 до 18 років).
Колективною вважається робота, яку виконано не більше, ніж 3 особами. Конкурсні роботи повинні бути пов’язані з загальною тематикою Конкурсу; виконуються в довільній графічній чи живописній техніці (олівці, фломастери, фарби, авторська техніка) на форматі А4. Малюнки можуть бути виконані у форматі міні-коміксу чи «мему» (гумористичні зображення, в яких знакові елементи співіснують з текстовими елементами).

Конкурсна робота (у відсканованому форматі, JPEG) разом із заявкою (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові конкурсанта, дати народження, контактного телефону, електронної адреси, місця проживання, контактної інформації законних представників, назви номінації, назви конкурсної роботи та короткого (1-2 речення) описання зображеного на малюнку чи фото) подається до Організаційного комітету, шляхом направлення відповідного листа на електрону адресу uwcfua@gmail.com (обов’язково зазначити в темі листа – «Що для мене Україна») до 15 серпня 2020 року включно. З положенням про конкурс можна ознайомитися за посиланням: http://uwcfoundation.com/img/schodlameneukraina.pdf

За бажанням конкурсант разом з роботою може надіслати на зазначену електронну адресу відео до 1 хвилини з власною розповіддю на тему: «Що для мене Україна». Це відео буде використане у виставці робіт учасників конкурсу.

Щоб малюнок конкурсанта 100-відсотково взяв участь у виставці робіт, його оригінал необхідно завчасно надіслати поштою за адресою: 03067, Україна,
м. Київ, вул. Гарматна, 8, одержувач: БФ «Об’єднання світових культур». Малюнки учасників, оригіналів яких не буде в наявності у організаторів станом на 19.08.2020 року, будуть брати участь у виставці вибірково – найкращі роботи будуть роздруковані.

Контактні дані Оргкомітету: uwcfua@gmail.com, https://www.facebook.com/uwcfoundation/

Довідково: переможці конкурсу будуть оголошені під час Творчого фестивалю «З Україною в серці», що відбудеться в м. Київ під час святкових заходів з нагоди Дня Незалежності України. Крім того, на зазначеному фестивалі буде організована виставка робіт учасників конкурсу у вигляді карти, що говорить.

Памятники читателям

Поговорим о памятниках, которые изображают читателей.  Таких памятников существует очень много в разных странах мира. Рассказать обо всех просто невозможно. Вот только некоторые из них.

    Читающий ковбой (Сагино, США)                      

    Девочка, читающая книгу  (Севилья, Испания)   

    Памятник читателю книги (Сингапур)         

   Памятник  читателю в Леоне (Франция)   

   Читатели (Волендам, Голландия)

    Памятник читателю в Mouscroun, Бельгия                                             

    В Украине появился памятник читателю. Он возведен в Одессе напротив здания Одесской    национальной научной библиотеки

  

      Памятник в Уэлсе, графство Сомерсет, Англия

                                   

       Памятник читающей девушке в Каркассоне, Франция

                                                                    

                                  

                                         

                                           

Памятник читателю в Гранаде, Испания

 

       











  Конечно, это далеко не все памятники читателям.  На просторах интернет их очень много. Так что знакомство с памятниками может быть продолжено.

Книга-скамейка Часть 3

Есть  книги-скамейки и в Украине.

В Одессе, у центрального входа в парк им. Т.Г. Шевченко, расположены скамейки, каждая из них содержит строки из произведений великого поэта. Скамейки выполнены из пластика, и имеют необычную форму раскрытой книги. Разворотом каждая книга-скамейка обращена к зрителям. На каждом развороте изображены поэмы, как будто написанные чернилам на пожелтевшей бумаге, а также картины авторства Тараса Григорьевича. http://culturemeter.od.ua/v-parke-shevchenko-pojavilis-skamejki-v-vide-knig-50825-2/

В 2019 году скамейки в виде развернутой книги появилась и в Запорожье

Будем рады в комментариях увидеть и другие  книги-скамейки, о которых мы не рассказали. 

Книга-скамейка Часть 2

Цель создания стамбульских скамеек подобна  до лондонской: привить любовь к чтению, напоминать жителям о своей культуре, писателях, поэтах и их великих произведениях.

Они расположены в разных местах Стамбула: на остановках общественного транспорта, в парках, на набережных Босфора и просто на городских улицах.
Каждая скамейка - книга одного из известных в Турции писателей или поэтов. Открыта она как бы "случайно" на самом интересном месте - наиболее известной в стране цитате и стихотворении.

Подробно:  https://terra-z.com/archives/56513