3 грудня день народження Григорія Сковороди (1722-1794), видатного українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, істинного християнина і просто вельми оригінального чоловіка.

Григорій  Сковорода  народився в селі Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині, в сім’ї малоземельного козака.

В 1734-1753 рр. з перервою навчався в Києво-Могилянській академії.

Протягом кількох років (1741-1744) обдарований юнак був співаком придворної капели в Петербурзі. Потім знову навчався в Академії, а в 1745 виїхав до Угорщини (1745-1750).

На початку 1751 році викладав поетику в Переяславській семінарії, де розробив курс лекцій, згодом заборонений місцевим єпископом.

Після звільнення з семінарії Сковорода знову вчився, а потім був домашнім учителем. З 1759 року він працював на посаді викладача в Харківському колегіумі, але через вільнодумство і сутички з наставниками колегіуму знову був змушений залишити улюблену педагогічну роботу. В 1768 Сковороду востаннє запросили викладати у додаткових класах при Харківському колегіумі, де він прочитав власний курс лекцій з етики. Та, оскільки просвітительська концепція моралі у Сковороди розходилась з офіційно-церковною, його звільнили з посади, позбавивши можливості педагогічної роботи, до якої у нього були і хист, і відповідні знання.

Останні 25 років свого життя Сковорода провів у мандрах по Україні, поширюючи своє філософське вчення серед народу – чернець без ряси, мандрівник, самітник. За способом мислення – філософ, богослов, містик. За способом діяння – учитель, письменник, проповідник, «мандрівний університет». Жив по садках, монастирях, пасіках, де міг справді відчути, як тихо збігає час, де мав нагоду влаштувати своє життя за порадами здорового глузду, згідно із заповідями Ісуса Христа. Саме в цей період і створив він основні філософські твори.

Помер Сковорода 9 листопада 1794 року в с. Іванівці на Харківщині (нині с. Сковородинівка, Золочівського району).

Вмираючи, мандрівний філософ попросив написати на його могилі такі слова: «Світ ловив мене і не спіймав». Це була квінтесенція цілого його життя.

 ЗИМА В КНИГАХ

Сьогодні – перший день зими. Попереду – ціла низка новорічних та різдвяних свят. Зима – найбільш книжкова пора. Погодьтесь, що холодний зимовий вечір найкраще присвятити приємній книзі. Загорнутися у теплий плед, зігрітися ароматним напоєм і зануритися у захопливу історію.

 Пропоную вам невелику добірку «зимових» книг.

 Чарльз Діккенс «Різдвяна історія»

Нетлінна класика і, мабуть, «найзимовіша» книга. Історія старого скнари Скруджа, людини, чий сенс життя  – гроші. Цей похмурий чоловік відмовляється розуміти, чого люди так чекають на Різдво і так йому радіють. Відпочивають, не працюють  – яка ж з того вигода? Благодійники навколо, так і хочуть здерти грошики! Ще й клерк відпрошується додому ... Як же це все огидно!

 Буркотун Скрудж вирушає додому навіть не здогадуючись, які гості там чекають на нього і як за одну ніч перевернеться його життя... Це не тільки ідеальна книга для створення святкової атмосфери, а й можливість зробити для себе корисні висновки. Сніг за вікном, міцний чорний чай з лимоном і «Різдвяна історія» – кращий рецепт для зимового вечора.

Микола Гоголь «Ніч перед Різдвом»

 Ще одна улюблена класика. Містична і дуже атмосферна історія про українське село напередодні Різдва. Про коваля Вакулу, якому терміново потрібно добути царицині черевички для своєї коханої Оксани; про чорта, який вкрав місяць з неба; про таємничу Солоху, яка у мішках ховає людей і всяку нечисть, про тих, хто у тих мішках сидить...

 Знайома всім історія, цікава і така рідна. Пронизана українськими традиціями, вона створює святковий настрій. Колядка, чашка теплого узвару і «Ніч перед Різдвом» створять справжнє диво.

  «Лускунчик і Мишачий Король» Ернста Теодора Вільгельма Гофмана

Це – зимова казка про очікування чуда. Тут чимало символів – це шлях героя від хлопчика до чоловіка, така собі чоловіча ініціація. Сім голів мишиного короля можна легко асоціювати із тими сімома (або, може, й більше) страхами, які існують всередині нас і наче миші, виповзають вночі. Це казка про жіночу любов (бо про що ж ще треба розповідати казки довгими зимовими вечорами), яка рятує головного героя і надихає його на подвиги.Діти трішки лякатимуться цієї казки, бо у ній є страшний мишачий король. Але я б рекомендувала все-таки читати дітям цю історію, адже саме у дитинстві в них утвердиться бажання боротися зі своїми страхами і підтримувати одне одного.

 «Різдвяний янгол»  Автори: Ярослава Терлецька, Галина Петросаняк

Ці історії переносять у Карпати і в Різдво, як машина щастя. Адже саме там щастя було найоднозначнішим —  у карпатському дитинстві Ярослави Терлецької і Галини Петросаняк. Тут органічно сплітаються казкові сюжети, гуцульський дух і старовинні коляди. Ця книжка зігріє душу і дітей, і дорослих. 

 

«19 різдвяних історій»   Автори: Бабкіна Катерина, Бату Дорж та інші.

Див забагато не буває, правда? І коли ж на них чекати, як не на Різдво? Адже це час безцінних подарунків, фантасмагорії та химерних пригод, час, який повертає нас у дитинство та відкриває нові сенси дорослішання. Це пора пошуку умиротворення та батьківського тепла, пора, коли самотність переживаєш особливо гостро. І саме в цей час повсякденність можуть наповнювати чудеса, а іскри любові запалюють життя з новою силою.

19 сучасних українських письменників написали історії про те, яким різним буває Різдво. Про те, яким різним буває життя.

Читайте, насолоджуйтесь.

 СТРАЧЕНІ ГОЛОДОМ: 10 КНИГ ПРО ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ

28 листопада в Україні вшановують пам'ять жертв голодоморів. 

Традиційно у цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку «Свічка пам'яті» в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду

Інтернет-видання «Українські Новини» зібрало найкращі твори про найболючіший період української історії.

«Жовтий князь» Василя Барки

Це перший в світовій літературі професійний твір, який було присвячено голодомору 1932-1933 років. Український письменник Василь Барка думав над темою для своєї книги 25 років. Записуючи свої спогади і слова очевидців він почав написання ще в 1943 році, перебуваючи в таборі Ді-Пі (Displased Persons) в Німеччині.

 «Зернятко надії» упорядника Людмили Юрченко

Це унікальний в своєму роді твір - перша добірка художніх творів для дітей від 6 до 12 років про Голодомор. У книзі зібрано 17 творів - як прозових, так і поетичних - в яких розповідається про Голодомор 1932-33 років. Трагічні події висвітлені з урахуванням уразливості дитячої психіки, щоб маленькі читачі без агресивних сцен і натуралістичних подробиць могли відкривати для себе непрості сторінки нашої історії.

«Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні» видана на замовлення від Українського інституту національної пам'яті

Ця книга складається з загальнонаціонального тому і 18 регіональних томів, підготовлених в регіонах, які постраждали від Голодомору 1932-1933 років в Україні: Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській , Черкаській, Чернігівській областях та в місті Києві. Підготовка томів здійснювалася обласними та Київською міською державними адміністраціями під керівництвом УІНП.

«Спогади носівчан про голодомор 1932-1933 років» упорядника Анатолія Буняка

Це книга свідчень очевидців і учасників трагедії. Автор передмови та упорядник - вчитель історії та краєзнавець А. І. Буняк. У 1932 - 1933 роках радянська влада організувала в Україні геноцид. Сталінський режим намагався замести сліди свого злочину - знищувалися всі документи, що підтверджують факт голодомору. Пізніше заборонялося писати і говорити про ті страшні часи. Однак, незважаючи на терор, репресії, знищення, залишилися свідки подій 1932-33 років. У цій книзі жителі українського міста Носівка свідчать: "Так, голодомор був".

«Марія» Уласа Самчука

Голодомор! Жах цієї трагедії подається крізь призму образу звичайної української жінки Марії, яка зіштовхується з ним на сімдесятому році свого нелегкого життя. Цей твір був написаний багато років тому, але і тепер він не втратив своєї сили та актуальності.

«Чорна дошка» Наталки Доляк

Страшні видіння приходять до головного героя книги, Саші, у снах. Висушені голодом жінка і маленькі діти заглядають йому в обличчя скляними очима, безмовно благають про допомогу, простягають до нього руки... Лесю Терновому, прадіду Саші, є що розповісти онукові про цих людей. Тому що він - один з них. Один з тих, хто вижив, пройшовши через пекло Голодомору 30-х років.

«Солодкий сніг» Олександра Мотиля

 В оригіналі ця книга називається Sweet Snow. Її написав американський історик українського походження в 2013 році. Дії в романі розгортаються взимку 1933 року. Поки в країні триває жахливий голод, таємна поліція арештовує підозрюваних у шпигунстві. В одній тюремній камері опиняються німецький аристократ із Пруссії, єврей-комуніст із Нью-Йорка, польський дипломат зі Львова та український націоналіст із Відня. При перевезенні автомобілем вони тікають. Герої книги проходять через знищені села, бачать зруйновані поселення і замерзлі тіла. Намагаючись вижити, вони борються з жахом голоду, власних ілюзій і слабкостей, заглядаючи прямо в обличчя смерті.

«Голодомор (1932-1933) - невідома українська трагедія» Жозе Едуардо Франко і Беати Цежінскої

Оригінальна назва книги на португальському - Holodomor - A desconhecida tragédia ucraniana (1932-1933). Була написана у співпраці з Анною Прокопишин і Луїсом де Матос Рібейро в Португалії. Ця книга до сих пір викликає величезний резонанс, адже вона стосується тих сторінок історії, про які багато хто хотів би промовчати, зробивши вигляд, що подібного ніколи не було.

«Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор» Роберта Конквеста

Оригінальна назва книги - The Harvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine. У ній описуються події, які відбулися в Україні в 1932-1933 роках. Вперше вона вийшла в світ в 1986 році, в ті часи, коли в більшості країн світу не визнавали навіть сам факт існування тих жахливих подій. Це книга-історія, книга-дослідження, що розкриває правду про геноцид проти українського народу, яка доводить в першу чергу його штучність і спланованість радянським тоталітарним режимом. За цю книгу автора удостоїли Премії Фундації Антоновичів (1987) і Національної премії України імені Тараса Шевченка (1994).

«Камінь під косою» Ольги Мак

Повість Ольги Мак "Каміння під косою" вперше вийшла в Канаді з нагоди 40-річчя Голодомору в Україні і, як відзначала критика, "читалася як щось неймовірне, в це складно повірити, що письменниця сама пережила весь цей жах". Повість була визнана кращим твором для молоді, що розповідає про Голодомор.

https://central-ua.tv/news/26553/?fbclid=IwAR3lOQwSf23L3c0ocNrL6QA5Fh7Vey-l5nVun38Q7X4xhiYa5smzPptOaaQ

 

9 листопада відзначає день народження

Книга рекордів Гіннеса

Книгу рекордів створив британський інженер і власник пивоварні Х’ю Бівер. У листопаді 1951 року він відправився з друзями на полювання. Увечері в барі між чоловіками зав’язалася суперечка, яка з диких птахів найшвидша. Чоловіки переглянули кілька різних довідників, але відповіді не знайшли. Тоді Бівер вирішив створити книгу, в якій будуть зібрані всі рекорди. Назвав він її на честь своєї пивоварні.

 Книгу рекордів Гіннеса почали видавати ще у 1955 році, але саме 9 листопада 2005 року продали 100 мільйонний екземпляр видання і воно отримало статус "книги, захищеної авторським правом, яка найбільше продається в світі". В даний час Книга рекордів Гіннеса є книгою з найбільшим тиражем із усіх книг, захищених авторським правом

Наведемо лише деякі із неперевер-шених досягнень українців, зафіксованих у Книзі.

· Гімнастка Лариса Латиніна має найбільше олімпійських нагород серед жінок - 14 перемог на Олімпійських іграх і 9 золотих медалей;

·  Павло Рєзвий на звичайному човні за 61 добу перетнув Атлантичний океан (До речі, йому тоді було 65 років. Але рекорд не лише за вік, але й за швидкість);

· Мирослав Федорчак лежачи зігнувся та розігнувся на одній руці 780 разів, Дмитро Халаджі підняв трубу вагою 1022 кілограми, Тарас Корніюк виконав 1 303 підйоми з переворотом на перекладині;

· Сергій Найдич без перерви рухався на віндсерфі 71 годину 30 хвилин, а Микола Куценко пройшов 42 кілометри, жонглюючи м'ячем;

·  Українці провели найпотужніший музичний телемарафон національної пісні - 110 годин української музики у прямому ефірі без перерви на рекламу;

·  Найдовше безперервне читання поетичних творів - теж в Україні: протягом 19 діб студенти та викладачі Національного університету «Острозька академія» читали Кобзар Шевченка. 456 годин, 3 тисячі учасників, 11 250 творів;

·   Українська “Мрія”. Ан-225 - найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак. Він зібрав 240 світових рекордів.

.

 

10 цікавих фактів про українську мову

1. Найбільше перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г. Шевченка: 147 мовами народів світу.

2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».

3. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.

4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.

5. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один із них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, існує також у граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).

6. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.

7. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.

8. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

9. В українській мові існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.

10. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш».

 

Конкурс буктрейлерів

 

 У цьогорічному конкурсі буктрейлерів серед учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти області «Книга, яка надихає»  у номінації «Буктрейлер до твору української літератури» прийнали участь учні групи МК -179 Дар’я Сєрова та Віталій Клименко.

І обрали вони для цього книги нашої сучасної авторки Марії Сердюк. Чому саме її твори? А тому, що герої книжок М. Сердюк у  серії «Видатні особистості» показують, що успіху в житті може досягти кожен, хто його прагне.

Наш творчий колектив обрав дві особистості, які, як кажуть сучасною мовою, були з неповних сімей, зазнали злиднів та сирітського життя, не мали стартового капіталу, їхній шлях не був усіяний трояндами. Та все одно залишили свій слід в історії. Власні поразки вони навчилися перетворювати у перемоги. Вони досягли видатних результатів завдяки наполегливій праці й невичерпній вірі в свої сили. Назву буктрейлер має символічну «Світ змінюють особистості».

Часу на підготовку та створення було небагато,  та ще й  виробнича практика займала багато часу, але наша команда постаралася: вони перечитували книги, шукали в інтернеті різні доповнюючи матеріали, будували сценарій, придумували костюми та образ, проводили фотосесії. Вони дізнавалися все більше і більше про життєвий шлях обраних героїв.

Захист відбувся в онлайн режимі на платформі Zoom. Наша творча команда посіла 8 місце у номінації «Буктрейлер до твору української літератури». Тож є куди рости й до чого прагнути!

 

А це - попередня робота цього ж творчого колективу

 ВІТАЄМО!

    3 листопада відзначає свій день народження одна з найпопулярніших українських письменниць Ірен Роздобудько. Вона автор понад 30 книг для дорослих і дітей, сценарист (13  знятих фільмів і ряд проектів, готових до зйомок). Лауреат і переможниця літературних конкурсів «Коронація слова», «Книга року» Бі-бі-сі, премії ім. Нестора Літописця, володарка престижної відзнаки «Золотий письменник України».

Ірен Роздобудько про читання та книги:

«Я вважаю, що люди, які в наш час читають книги – це «таємне товариство обраних». І якщо хтось хоче до нього приєднатися, може це зробити тільки добровільно і тільки після якогось важливого життєвого катарсису. Наприклад, коли зрозуміє, що книга – не просто «букви на папері», а «ключик від світу» і можливість вільно пересуватися по ньому, бути прийнятим і затребуваним в будь-якому інтелектуальному суспільстві.

Якщо комусь це не потрібно – нехай тикають пальцями в гаджети, це їх вибір...

Я впевнена, що людина здатна яскраво сприйняти інформацію і сформувати себе за «образом і подобою» прочитаного до... 25 років. Може, і раніше. Якщо цього не сталося, то «просто читати» можна все, що завгодно. Тому важливо якомога раніше знайти в книжках «свою тему», своїх вчителів і співрозмовників.

У людей різні смаки і радити щось я б не наважилася. Але є одна книга, яку можна радити і через сто років. Вона називається «Біблія» і вона універсальна. Її можна читати, відкриваючи на будь-якій сторінці – все життя».