середа, 31 березня 2021 р.

 Для романтиків, закоханих,  мандрівників … і не тільки


І хоча мова піде швидше про сугубо технічну подію в історії,  проте …

Париж… Сьогодні  мало хто уявляє собі Францію і Париж без Ейфелевої вежі.

Саме 31 березня 1889 року,  в Парижі, було офіційно відкрито Ейфелеву вежу, яка слугувала аркою під час Всесвітньої виставки 1889 року.

Дещо з історії: Зведення вежі тривало два роки і два місяці, а коштувала споруда близько п’яти мільйонів франків (проект окупився швидко – за півтора роки). Її вага склала 7300 т., висота – 300 м.

Вежа ще не була закінчена, коли в лютому 1887 року в газеті «Le Temps» з’явився «Протест проти вежі мсьє Ейфеля», підписаний Шарлем Гуно, Гі де Мопассаном, Александром Дюма-молодшим, Ернестом Мессоньє, Шарлем Гарньє та іншими видатними представниками культури Франції. Звичайно, пани з вишуканим смаком засудили «цей трагічний вуличний ліхтар», «…цей нікчемний скелет», «цю високу і худющу піраміду із залізних східців, цей гігантський незграбний скелет,… курйозну тонку фабричну трубу».

Можна послатися на відомий випадок з Гі де Мопассаном, який не любив Ейфелеву вежу. Тим не менш, він часто обідав у ресторані, що там розташувався. Коли ж письменника запитали, чому він постійно їсть тут, Мопассан відповів: "Це єдине місце в Парижі, звідки її не видно".

 Символ блискучої французької столиці, Ейфелева вежа, пройшла довгий шлях до сердець людей. Попри все, вона настільки прижилася, що стала одним з найбільш відвідуваних місць у світі взагалі.

Зараз Ейфелеву вежу знають в усьому світі. Її називають символом Франції, «Залізною леді»,

Ейфелева вежа є найбільш фотографованою пам’яткою світу.

За всю історію на ній побувало понад 250 мільйонів чоловік, що в 7 раз більше населення всієї України.

Отже, ті, хто вже встиг побувати в Парижі, - діставайте свої світлини та переглядайте їх.

Ті, хто ще  лише мріє зробити селфі на фоні Ейфелевої вежі, - вірте, що мрія стане дійсністю. А поки що читайте, здійснюйте віртуальні подорожі. Благо, книг про Париж дуже багато: від класики (В. Гюго, Е. Хемінгуей, Е. М. Ремарк, Ф. Саган) до сучасних (Дж. Мойєс, А. Мартен-Люган). Як ви розумієте, перелік прізвищ авторів, що писали та пишуть про Париж, не є вичерпним. У кожного свій Париж.  Відкривайте його для себе!












 

Немає коментарів:

Дописати коментар